В 2016 році запроваджено карантинний режим в 2 районах Житомирської області на загальній площі 1022,09 га. 

БАКТЕРІАЛЬНЕ В’ЯНЕННЯ КУКУРУДЗИ (ВІЛТ) СТЮАРТА

Збудник — бактерія Erwinia stewartii (Smith) Dye.

Поширення

 Захворювання поширене і досить шкідливе у країнах Північної Америки (США, Мексика), Південної Африки та Європи (Італія), в Україні відсутнє і є об’єктом зовнішнього карантину. Осередок бактеріального вілту було виявлено на території України у Вінницькій області 1948 року, але його швидко ліквідували.

Ознаки ураження

Вілт Стюарта — типово судинна хвороба, яка уражує всі органи рослини — листя, стебла, корені, волоті, качани й насіння. Може проявлятися на рослинах в усіх фазах розвитку, але найпомітніша при ураженні проростків. Проростки в’януть, як при посухах; рослини світліють, жовкнуть, пізніше стають бурими, швидко всихають і гинуть (рис. 1).

Erwinia stewartii
Рис. 1. Ознаки ураження вілт

При ураженні дорослих рослин кукурудзи (до цвітіння) на листках з’являються поздовжні плями — від штрихів розміром у кілька міліметрів до смуг на всю довжину листка і завширшки 1–10 мм (рис. 2 а). Спочатку плями водянисті, світло–зелені, потім жовті, швидко поширюються уздовж жилок. Кінчики листків усихають, знебарвлюються, скручуються і відмирають. Перші плями виникають на нижніх листках, потім поширюються на стебло і верхні листки.

При ранньому зараженні рослини затримуються в рості, в’януть, засихають, частково зберігаючи при цьому зелений колір листя. Більшість таких рослин гине в першій половині вегетації. Ті рослини, які не загинули, передчасно зацвітають, волоті швидко всихають, набираючи білого забарвлення. Качани або не утворюються зовсім, або насіння в них уражене.

В місцях ураження, особливо на поперечному зрізі стебла, утворюються дрібні крапельки жовтого тягучого бактеріального слизу (рис. 2 б). Виділення бактеріального ексудату із судинних пучків стебла та характерне жовте забарвлення судинних пучків — типові діагностичні ознаки цієї хвороби.

Erwinia stewartii
Рис. 2. Рослина кукурудзи (а) та стебло (б), пошкоджені бактеріальним в’яненям Стюарта

Джерела та шляхи перенесення інфекції

 Бактерії–збудники хвороби зберігаються в рослинних рештках та ураженому насінні. Є також відомості про те, що протягом зими бактерії можуть зберігатися в тілі певних комах–шкідників. До проростків бактерії потрапляють з насіння, а в період вегетації переносяться від хворих рослин до здорових стебловими блішками роду Chaetocnema, листоїдами роду Diabrotica і, можливо, іншими комахами. У рослинах бактерії проникають у судинні пучки, де розмножуються, поширюються по всій рослині, спричиняючи закупорку й руйнування судин, що, своєю чергою, блокує транспортування води в рослинах.

Розвиваються бактерії при температурі +8…39 °С (оптимум — +30 °С).

Для нашої країни найбільшу небезпеку становить імпорт насіння кукурудзи із внутрішньою інфекцією.

Чинники, які сприяють розвитку хвороби

В регіонах поширення хвороби розвиткові бактеріального в’янення кукурудзи сприяють м’які зими, високі літні температури і висока чисельність комах–переносників. Сильніший розвиток вілту спостерігається при однобічному удобренні азотом чи фосфором.

Найбільш сприйнятливі до бактеріального вілту низькорослі та скоростиглі сорти і гібриди. Дуже сильно потерпає від вілту цукрова кукурудза, ураження проростків якої найчастіше супроводжується їхньою загибеллю. Гібриди зубовидної кукурудзи стійкіші, розвиток хвороби не завжди спричиняє в’янення й загибель рослин.

Шкідливість хвороби може бути дуже великою, зниження валового збору зерна в регіонах її поширення становить 20–50 %. В окремі роки на цукрових сортах і гібридах втрати сягали 100 %, а на посівах зубовидної кукурудзи — до 60 %.

 

Фітосанітарні заходи:

з метою запобігання завезення збудника, при надходженні насіння кукурудзи з –за кордону проводиться карантинне інспектування і фітосанітарнаекспертиза відібраних зразків. заражені партії підлягають поверненню або знищенню.   

Профілактика та захист від бактеріального вілту в зарубіжній практиці забезпечується вирощуванням стійких сортів і гібридів, протруєнням насіння, видаленням з поля пожнивних залишків та шляхом інсектицидного контролю чисельності комах–переносників. В Україні основна роль у запобіганні цієї хвороби належить карантинним заходам.