Вперше у Житомирський області, Брусилівському р-ні, с. Осівці (70 га) виявлено відсутній на території України
карантинний організм Ralstonia solanacerum ( Smith) Yabuuchi et al. – бура гниль картоплі
Збудник: Ralstonia solanacerum ( Smith) Yabuuchi et al.
Рослини живителі, шкодочинність:
Ralstonia solanacearum – бура гниль уражує до 200 видів рослин різних родин, особливо чутливими є рослини родини пасльонові: картопля, томати, тютюн, баклажани. Хвороба завдає значних збитків. Втрати врожаю можуть перевищувати 30 – 50 %. Шкодочинність проявляється в різкому зниженні схожості бульб, що призводить до сильного зрідження насаджень , інколи 40-50% значному відставанні рослин у рості, зменшенні кількості стебел, загниванні бульб у полі й при зберіганні, зниження лежкості.
Виявлено в Європі.
Біологія
Зараження рослини бактеріями відбувається через ушкоджене коріння, рани на стеблах. У рослині бактерії рухаються по судинах, процес прискорюється підвищенням температури. Закупорювання судин бактеріями – головна причина в’янення рослин.
В прохолодних умовах збудник може знаходитись в латентному стані і заражувати бульби наступної рослини. Несприятливі погодні умови особливо низькі температури стримують появу симптомів.
Збудник бурої гнилі картоплі може довгий час зберігатись в грунті. Потрапивши в грунт патоген зберігає в ній життєздатність, але не накопичується в ньому. Встановлено, що раса 1 може зберігатись в грунті на протязі декількох років, а раса 3 протягом декількох тижнів.
Морфологія
Клітини бактерії R. Solanacearum – це короткі, грамнегативні палички, з’єднані попарно або короткі ланцюжки, розмір їх 0,5х1,5 мкм, рухому з одним полярним джгутиком, спор не утворюють. Колонії на картопляному агарі маленькі, неправильно круглі, гладенькі, сірі, які поступову темнішають внаслідок виділення меланіну. На середовищі Кінга В флуоресцентного пігменту не утворюють. Встановлена кореляція між забарвленням колоній на середовищі та ступенем їх вірулентності. Вірулентні колонії слизисті, мають слабо виражений рожевий центр і світлі краї, колонії авірулентних культур – округлі, темно – червоні зі світлими краями.
Симптоми ураження
Перші ознаки ураження хвороби на картоплі з’являються у фазу цвітіння – початку формування бульб. На початку хвороби важливою ознакою є в’янення частини стебла або однієї сторони листка з втратою тургору вдень та з відновленням його вночі. Рослини раптово в’януть, листки жовтіють і зморщуються, а черешки листків і стебла поникають. Але за швидкого в’янення колір листя майже не змінюється, а лише пізніше стає бурим. Типовою ознакою для бурої гнилі є характерне потемніння судин провідної системи від світло – жовтого до інтенсивно коричневого кольору. На поперечних зрізах судини мають бурий колір, а під час сильного розвитку при надавлюванні – із них витікає тягуча брудно – бура маса. При витримуванні зрізу інфікованого стебла у воді, спостерігається спонтанне витікання білого чи світло – жовтого бактеріального слизу. Таке виділення є характерною ознакою бурої гнилі й не зустрічається в інших бактерій – патогенів картоплі.
При ранньому інфікуванні бульби не утворюються або мають величину горошини, а при пізнішому – хвороба може протікати без видимих симптомів і проявлятися лише на наступний рік за сприятливих умов. При розрізі уражених бульб картоплі видно потемніння судинних пучків. Уражене судинне кільце має сірий, інколи бурий колір. Із зрізів уражених бульб витікає слиз брудно – бурого кольору на відміну від іншого судинного захворювання – кільцевої гнилі, при якому судинне кільце бульб має жовтий колір. Вічка уражених бульб стають темно – червоними або коричневими.
Перші ознаки хвороби на томатах – в’янення молодих листочків рослин. За сприятливих для патогенну умов (температура ґрунту 25 °C та висока вологість) призводить до в’янення однієї сторони або цілої рослини впродовж декількох днів, в результаті чого рослина гине. За менш сприятливих умов (температура ґрунту 1-2 °C ), хвороба прогресує повільніше. При цьому з’являється характерне коричневе забарвлення стебла, провокується утворення великої кількості бічних коренів на стеблі. При хрестоподібному розрізі стебла спостерігають судини коричневого забарвлення, з яких виділяються краплі білого або жовтого бактеріального ексудату.
Способи поширення
Джерелом інфекції збудника є ґрунт, уражені рослинні рештки і насіннєві бульби. Резерваторами інфекції є бур’яни з родини пасльонових, мальвових, бобових.
Фітосанітарні заходи:
- Забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу і ґрунту із заражених зон країн розповсюдження хвороби.
- Карантинний догляд та фітосанітарна експертиза рослинного матеріалу.
- Перевірка завезеного імпортного матеріалу в інтродукційно-карантинному розсаднику.
- Для вчасного виявлення хвороби – обстеження посадок у період збирання врожаю, місць зберігання та переробки рослинної продукції, пунктів ввезення об’єктів регулювання і прилеглої до них 3-х км зони .
- Моніторинг посадок картоплі необхідно проводити в період цвітіння.
- Впровадження особливого карантинного режиму у вогнищах. У зоні ураження обов’язкове знищення уражених посівів і посадок радикальним методом з негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією засобів, інвентаря, ґрунту.
- Просторова ізоляція насінницьких посівів від виробничих – не менше 1 км.
- Дезінфекція сховищ.
Щоб запобігти зараженню картоплі бурою бактеріальною гниллю потрібно:
- Не висаджувати картоплю на заражених ґрунтах;
- Висаджувати здоровий садивний матеріал;
- Знищувати бур’яни – резерватори хвороби;
- Дотримуватись обережності під час розрізання картоплі (тобто не розрізати одним ножом здорові та заражені бульби, або ж після кожного розрізання його слід стерилізувати);
- Обробляти бульби перед садінням бактеріальними препаратами (Планриз);
- Знищувати бадилля перед збиранням урожаю;
- Дотримуватись сівозміни (пшениця, багаторічні трави, зернобобові, вико-вівсяна суміш, буряки. Погані посередники – капуста, морква, томати, цибуля);
- Викопувати повністю стиглу картоплю, просушувати її;
- Насіннєві бульби восени озеленити;
- Вирощувати стійкі сорти.