Пасмо льону виявлено в Новоград – Волинському районі, запроваджено карантинний режим на площі 30 га.
Па́смо льо́ну (лат. Mycosphaerella linicola Naumov), збудником якого є гриб Mycosphaerella linicola, уражує льон та всі види роду Linum.
Для льону олійного пасмо лишається карантинною хворобою. Найшкідливіше при сильному ураженні, коли плями складають більше 25% поверхні стебла. У такому разі номер соломки знижується на 0,25 – 0,5, вихід волокна – до 3%
Біологія
Збудник може бути присутнім у зразках насіння, яке зберігалось більше року. Також гриб зберігається на рослинних рештках льону або в грунті протягом 4 років. Перитецї утворюються на старих відмерлих стеблах, а вивільнення аскоспори з потоком повітря заражають усі наземні органи рослин льону. Зазвичай насіння головне джерело інфекції, але пікніди також приймають участь у передачі захворювання.
Морфологія
Septoria linicola (Speg.) Gar. (Phlyctaena linicola Speg.) родини Sphaeropsidaceae, порядку Sphaeropsidales. Його грибниця тонка, розгалужена, легко проникає у тканини рослин, де розміщується у міжклітинниках. Під час
вегетації рослин у місцях уражень гриб утворює нестатеве спороношення у вигляді пікнід з пікноспорами. Пікніди округлі або еліптичні, з невеликим продихом, 64-126 мкм у діаметрі. Пікноспори паличкоподібні або трохи зігнуті, безбарвні, з трьома перетинками (іноді мають 2-8), 20-36 х 1,5-3,2мкм. Деколи гриб утворює сумчасту стадію. Псевдотеції його чорні, поодинокі, занурені, близько 200 мкм у діаметрі. Сумки безбарвні, циліндрично-булавоподібні, 58-67 х 7-10 мкм. У кожній сумці — по 8 безбарвних, веретеноподібних сумкоспор, 11-17 х 2,5-5,0 мкм, з перетинками, в кожній клітинці — по 2-3 краплини олії. У сумчастій стадії гриб має назву Mycosphaerella linorum (Wr.) Carcia Rada.
Симптоми
Ознаки хвороби виявляються вже на сходах. У фазі “ялиночки” на сім’ядолях з’являються різкі коричневі плями, які охоплюють усю їх поверхню. При підсиханні сім’ядолі покривається злегка опуклими темними точками (пікнідами) і обпадають. Пізніше на справжньому листі виникають округлі коричневі плями, які також покриваються концентричними кругами пікнід. З хворого листя плями поступово переходять на стебло, внаслідок чого він стає строкатим. Особливо яскраво ознаки проявляються передприбиранням.До моменту достигання льону плями стають сірими, з бурими краями і безліччю пікнід. За сильного ураження все поле набуває сірого відтінку. У місцях уражень стебло відмирає. Бура плямистість з пікнідами утворюється також на пуп’янках і коробочках. Дуже уражені пуп’янки відмирають, а коробочки недорозвинене. Нерідко в уражених коробочках формується недорозвинене, щупле насіння.
Поширення
Спороношення під час вегетації поширюються за допомогою вітру, краплинок дощу і комах. Хвороба поширюється вогнищами. Життєздатність збудника зберігається в грунті і на рослинних залишках до 7 років. Основним джерелом поширення інфекції служить заражене насіння. При сильному розвитку хвороби знижується якість волокна (до 4 номерів) і його вихід (до 3%), відбувається опадання коробочок або їх недорозвинення. Особливо шкідливе пасмо у вологі роки.
Шкодочинність
Шкідливість хвороби полягає у випаданні сходів, чим зумовлена зрідженість посівів у вигляді «лисин». При ураженні дорослих рослин погіршується якість волокна, зменшується врожай насіння. Волокно стає слабким, ламким, а насіння в уражених коробочках недорозвинене, щупле, часто зовсім не формується.
Фітосанітарні заходи
Забороняється завезення насіннєвого матеріалу льону з заражених зон країн поширення M. Linicola. Насіннєвий матеріал дозволяється завозити за умов відсутності захворювання, що встановлюється шляхом обстежень та фітосанітарної експертизи місць вирощування у період вегетації. При завезенні насіннєвий матеріал підлягає обов’язковому інспектуванню, з наступною фітосанітарною експертизою. У разі виявлення захворювання насіннєвий матеріал забороняється використовувати для посіву, його відправляють на переробку. Рослинні рештки спалюють. Для своєчасного виявлення захворювання проводять обстеження посівів льону у фазі «ялинки» та за тиждень до збирання врожаю. При виявленні вогнища захворювання, запроваджується карантинний режим. На зараженій ділянці насіння льону можна висівати лише через 6-7 років. Насінницькі виробничі посіви, де виявлено захворювання вибраковують, а зібране насіння складують окремо і використовують лише на технічну переробку. Льоноволокно заражене «пасмо», переробляють в першу чергу, з дотриманням фітосанітарних вимог, а рештки спалюють