Повитиця польова виявлена на території 3-х районів Житомирської області, загальна площа зараження 101,73 га.
Повитиця польова
Повитиця польова — карантинний бур’ян, який живиться повністю за рахунок рослини-господаря, на якій паразитує.Особливо страждають від них польові культури: вика, люцерна, льон, буряк, морква, цибуля, картопля та інші. Крім культурних рослин паразитуєна багатьох видах дикоростучої й бур’янистої рослинності.Уражені рослини слабнуть, призупиняють ріст і розвиток, поступово гинуть.
Біологія- морфологія
Однорічна паразитична рослина, стебло – нитковидне, жовте або оранжево-жовте, витке, що обвиває стебла інших рослин (хазяїнів) присмоктується до них і висмоктують сік за допомогою особливих присосків – гаусторіїв. Листки – недорозвинуті, лусочковидні. Суцвіття – квітки дрібні, білі або зеленувато-білі. Чашечканапівкуляста, гладенька, блискуча. Справжнього коріння у повитиці немає. До того часу, поки вона прикріпиться до ураженої рослини (2-3 тижні), повитиця живиться за допомогою тонких волосків, розташованих на нижньому потовщеному кінці кореня. Сходить – в квітні – червні . Цвіте – в червні-серпні. Плодоносить – в липні – жовтні. Поширюється бур’ян з насіннєвим матеріалом сільськогосподарських культур, засміченими відходами.
Насіння починає проростати, коли ґрунт добре прогріється. При ураженні основна маса стебел повитиці знаходиться у середній і верхній частині рослини-господаря. Повитиця, що розвинулася з однієї насінини, дає більше 20 тисяч насінин, які можуть зберігатися в ґрунті, не втрачаючи схожості, тривалий час. До того ж, повитиця польова має здатність до вегетативного розмноження уламками стебел, тому може просуватися від первинного місця проростання на великі відстані.
Фітосанітарні заходи
Щоб попередити розповсюдження повитиці, заборонено завезення бур’яну у вільні райони з регіонів розповсюдження. Ефективним засобом боротьби є дотримання сівозміни з висівом культур, які не уражуються, або слабо уражуються повитицею — зернових, соняшника, гарбузових; а також застосування пару.
Вогнища уражених посівів необхідно викошувати з захватом півтораметрової гарантійної зони навколо цвітіння бур’яну, оброблювати гербіцидами. Скошену масу висушувати, виносити за межі поля і спалювати. В посівах багаторічних трав і на необроблюваних землях повитицю необхідно часто низько скошувати до цвітіння. Залишки бур’яну по скошеній стерні можна знищувати шляхом випалювання або хімічним методом. Перед збиранням урожаю культурних рослин, заражені повитицею рослини необхідно скошувати і збирати окремо. Зберігати засмічений урожай необхідно окремо від чистого. У садах уражені пагони потрібно вирізати до цвітіння повитиць,пристовбурові кола ціле літо утримувати у стані чорного пару, міжряддя культивувати чи засівати стійкими до ураження культурами (злакові, люпин, горох).
