Золотиста картопляна нематода.
Золотиста картопляна нематода – карантинний небезпечний шкідник
Значення картоплі для українця важко переоцінити. Недарма її називають другим хлібом. На врожайність та якість картоплі впливає ряд ф
акторів, основний з яких — здатність до ураження бульб картоплі різними хворобами та шкідниками.
Серед шкідливих організмів, які вражають картоплю, особливо небезпечною є золотиста картопляна цистоутворююча нематода – Globodera rostochiensis, що викликає глободероз. Вона становить потенційну небезпеку пасльоновим культурам.
Втрати урожаю картоплі можуть сягати 30-90%.
На території ра
йону картопляну нематоду було виявлено в 2012 році на присадибних ділянках громадян Ольшанської сільської ради сіл Улянівка, Цеберка, Бубни, Ольшанка, на площі 2,93 га.
У 2010 році спалахи шкідника спостерігались на території Врублівської сільської ради на площа зараження 0,54 га.
Фітопаразит досить стійк
ий до впливу несприятливих умов зовнішнього середовища і може зберігатися в ґрунті тривалий час. У ґрунті зимують цисти золотистої картопляної нематоди, які містять яйця та личинки. Розвиток першої личинкової стадії відбувається у яйці. Весною, за сприятливих умов, з яйця відроджується інвазійна личинка, яка виходить із цисти й заселяє корені рослини.
Розвиток картопляної нематоди відбувається в коренях рослини-господаря. Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості і розвитку, їхня коренева система набуває “бородатого” вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і, як наслідок цього, — зменшується її біомаса. Бульб утворюється мало, вони дрібні, а іноді зовсім відсутні.
Розповсюджується картоп
ляна нематода в основному в стадії цист, які прилипають до предметів, що стикаються із зараженим ґрунтом і переносяться на будь-які відстані. Зазвичай цисти переносяться із садивним матеріалом, перед усім бульбами картоплі, із ґрунтом, що є на бульбах, коренеплодах, цибулинах, а також сільгоспінвентарем, ногами людей та тварин, транспортними засобами, дощовими водами та вітром.
Для обмеження поширення картопляної нематоди доцільно комплексно застосовувати карантинні, профілактичні, агротехнічні, біологічні та хімічні методи. Обов’язково потрібно дотримуватись сівозмін — картопля не повинна повертатися на попереднє місце раніше, ніж через чотири роки, попередньо вирощувати невразливі культури (бобові, злакові, олійні, зернові), посадку картоплі проводити тільки нематодостійкими сортами (Пролісок, Доброчин, Слов’янка, Синевір, Водограй та ін.).
На заражених площах сл
ід вносити підвищені дози мінеральних добрив, своєчасно проводити знищення бур’янів, утримувати у відповідному стані тару, сільськогосподарський інвентар та
техніку, вживати заходів щодо унеможливлення розповсюдження золотистої картопляної нематоди. Тільки за таких умов можна зменшити кількість життєздатних цист до незначної кількості і навіть зовсім ліквідувати вогнища цього шкідника.
Провідний фахівець відділу фітосанітарних процедур Сингаєвський М.С. ДУ”Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія”