Мишовидні гризуни-шкідники та заходи боротьби з ними

До гризунів відносять численну групу хребетних тварин. Представники їх належать до різних родин: мишей, хом’якоподібних (полівки), білячих (ховрахи) тощо. Гризуни живляться рослинною їжею, швидко розмножуються багато разів на рік, мають велику чисельність малят в одному приплоді. Вони є переносниками небезпечних для людей та свійських тварин хвороб.

Мишовидні гризуни дуже ненажерливі. Це зумовлено потребою у підтримці температури тіла, яка не є постійна і коливається в межах 30-40 градусів. Тому, наприклад, звичайна полівка за добу поїдає соковитого корму 10-35 % від своєї маси, тоді як корова з’їдає лучної трави менше 5 % від маси свого тіла.
Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави.
Захист посівів від гризунів проводять восени за наявності 3-5 колоній на 1 га. Винищувальні заходи включають в себе три основні методи: хімічний (заснований на застосуванні отруєних принад і газоподібних речовин), фізичний (використання механічних знарядь лову і знищення), біологічний.

Отрути гострої дії (тварина гине після одноразового поїдання принади за кілька годин) — це препарати на основі фосфіду цинку. Отрути пролонгованої дії знижують здатність крові до згортання й ушкоджують стінки кровоносних судин.
Методом боротьби, що не несе небезпеку для людини і навколишнього середовища та значно дешевший, є біологічний. В його основі лежить застосування препарату бактороденцид. Він являє собою вологе зерно пшениці, вівса, ячменю, жита заражене бактеріями мишачого тифу. Смертельна доза для гризунів міститься у 2-3 зернинах. Перевагою є те, що миші заражаються одна від другої і, в результаті гине вся колонія. На відміну від хімічних принад, які потрібно розкладати доти, поки гризуни поїдають їх, бактороденцид вноситься одноразово. Найкращими періодами для застосування бактороденциду проти мишоподібних гризунів є рання весна та пізня осінь. Він безпечний для людей, домашніх тварин та довкілля і значно дешевший від хімічних родентицидів.

Особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини знищують гризунів на попереднику і на прилеглих угіддях. У зниженні чисельності гризунів важливу роль відіграють запобіжні заходи: збирання врожаю без втрат, вчасна і якісна зяблева оранка. Крім того, восени відбувається масова міграція гризунів у склади готової продукції.

Проте крім гризунів, у складах можуть жити інші організми, набагато шкідливіші від мишей. Одним з них є карантинний шкідник капровий жук — дуже небезпечний шкідник зерна і різноманітних продуктів його переробки.
Він пошкоджує більше 100 видів насіння різних культур. Шкодить личинка, яка перетворює заселену продукцію у порошкоподібну масу з екскрементів, залишків корму та личинкових шкірок і робить її непридатною для використання в їжу та на корм худобі. Особливо сильно пошкоджується насіннєвий матеріал, оскільки личинки в першу чергу виїдають зародки. У зв’язку з цим потрібно строго дотримуватися фітосанітарних заходів при імпортуванні насіння, зерна та продуктів з нього. Ретельному інспектуванню повинні підлягати елеватори, млини, склади насіння, куди надходить імпортна рослинна продукція. При виявленні шкідника проводиться знезараження приміщень і продукції, яка в них зберігається.

ДУ «Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія»
провідний фахівець відділу фітосанітарних процедур –  Харченко І.М.