Золотиста картопляна нематода – особливо небезпечний карантинний організм картоплі

Картоплярство є однією з провідних галузей сільськогосподарського виробництва України, де в розрахунку на душу населення виробляється 350-450 кг продукції .
Основне виробництво зосереджено в домогосподарствах населення (близько 98 %) .
Висока споживча та технологічна цінність картоплі зумовлює високий попит на неї. Вона є цінним продуктом для харчування людей, сировиною для переробної промисловості, а також використовується для годівлі худоби і птиці.
Однак, в процесі вирощування картоплі наші овочівники стикаються із рядом глобальних проблем однією з яких є пошкодження рослин шкідниками і хворобами. Одним із найшкодочинніших в економічному плані захворювань картоплі є глободероз .Збудником його є золотиста картопляна нематода. Пошкоджує вона не тільки завдаючи значних збитків урожаю ( 80-90 %/ , але й погіршує товарну та смакову якість бульб. Особливо шкодить нематода на присадибних ділянках, де вирощують картоплю як монокультуру (декілька років підряд на одному полі).
Золотиста картопляна нематода паразитує на коренях картоплі і томатів.
Уражені нематодою рослини утворюють нечисленні слабкі стебла, що передчасно жовтіють, хлороз (пожовтіння) починається з нижніх листків і поступово охоплює весь кущ, листки в’януть. Хворі рослини мають всього 2-3 стебла ,здебільшого рослини не зацвітають, кількість бульб різко зменшується, вони дрібні діаметром до 3 см .При
сильному ураженні утворюється маса дрібних корінців (бородатість).
В грунті нематода зберігається в стадії цисти. Навесні при настанні сприятливих умов з яєць , що знаходяться в цисті, відроджується велика кількість личинок, які проникають в корінь рослини живлячись вмістом клітини. Наприкінці останньої стадії розвитку
личинка – самка розбухає розриваючи епідерміс кореня запліднюється і відмирає перетворюючись у цисту наповнену яйцями. При сильному ураженні рослини цисти, які мають вигляд коричнево-бурих кульок, можна побачити на столонах та корінні картоплі неозброєним оком.
Нематоди розповсюджуються з бульбами картоплі, рослинними рештками та грунтом з вогнища зараження, тарою та сільськогосподарським інвентарем.
З метою зменшення шкідливості нематод та обмеження їх поширення запроваджуються карантинні заходи основними з яких є  заборона на ввезення зараженого садивного матеріалу із регіонів розповсюдження захворювання. Вся насіннєва картопля повинна супроводжуватись карантинними сертифікатами.
В випадку виявлення вогнища цього карантинного організму запроваджується карантинний режим , а врожай картоплі з цих полів використовують тільки на продовольчі цілі та для відгодівлі худоби, рослинні рештки і стебла спалюють, проводять дезінфекцію та очищення знарядь праці та одягу від налипаючого ґрунту .
Для ліквідації вогнищ цього карантинного об’єкту обов’язковим є здійснення агротехнічних заходів, які спрямовані на дотримання сівозміни, просторової ізоляції посівів, системи обробітку ґрунту , внесення органічних добрив та боротьба з бур’янами.

Непогано застосовувати на заражених полях свинячий та пташиний гній. Складність боротьби з нематодою полягає в тому, що за відсутності рослини – господаря яйця нематоди в цистах можуть зберігатися життєздатними впродовж багатьох років. Тому в
системі сівозміни де виявлено зараження , картопля повинна вертатись на попереднє поле не раніше ,чим через 5 років. Найкращими попередниками картоплі в сівозміні є рослини
родини бобових (горох, квасоля, конюшина, люцерна ) та гарбузових (тиква,огірки, гарбузи) , а також пшениця та жито, які ефективно знижують чисельність даних об`єктів в ґрунті.
Для обмеження чисельності збудників хвороб у виявлених вогнищах нематоди рекомендується проводити сортообмін та висаджувати такі нематодостійкі сорти картоплі як Белла Роза, Повінь, Поран, Водограй, Обрій, Слов`янка, Тетерів.

Провідний фахівець відділу
фітосанітарних процедур Драгальчук К.В.