Про хвороби, що передаються через насіння та спосіб підбору протруйника
Важливою умовою отримання високих врожаїв усіх без винятку сільськогосподарських культур є захист їх від хвороб. А як відомо, насіннєвий матеріал є джерелом інфекції багатьох хвороб рослин. На поверхні (наприклад, збудник летючої сажки) або всередині насінини (збудники фузаріозу, червоної гнилі тощо), чи у міжнасіннєвому просторі можуть зберігатися життєздатні збудники хвороб, які спричиняють або за сприятливих умов здатні уражувати насіння, проростки і рослини. Вважається, що до 60 % хвороб рослин передається з насінням.
Основні хвороби, що передаються через насіння
Культура |
Назва хвороби |
Пшениця |
Альтернаріоз, гельмінтоспоріоз, карликова, летюча, тверда та стеблова сажка, септоріоз, смугаста плямистість, темно-бура плямистість (чорний зародок), фузаріоз |
Жито |
Альтернаріоз, гельмінтоспоріоз, ріжки, летюча, тверда та стеблова сажка, септоріоз, темно-бура плямистість (чорний зародок), фузаріоз |
Ячмінь |
Гельмінтоспоріоз, летюча, чорна (несправжня) та тверда (кам’яна) сажка, септоріоз, смугаста плямистість, темно-бура плямистість (чорний зародок), фузаріоз |
Овес |
Летюча та тверда сажка, септоріоз, фузаріоз, червоно-бура плямистість |
Просо |
Гельмінтоспоріоз, звичайна сажка |
Кукурудза |
Бактеріоз качанів, склеротиніоз (біла гниль), сіра гниль, червона гниль, диплодіоз, нігроспороз, летюча та пухирчаста сажка, фузаріоз |
Соя |
Аскохітоз, сім’ядольний бактеріоз, склеротиніоз (біла гниль), пероноспороз, фузаріоз, церкоспороз |
Соняшник |
Пероноспороз (несправжня борошниста роса), склеротиніоз (біла гниль), сіра гниль, суха гниль, септоріоз (бура плямистість листя) |
Льон |
Антракноз, аскохітоз, крапчастість, септоріоз (пасмо), поліспороз, фузаріоз |
Для того, щоб уникнути цих хвороб при вирощуванні відповідних культур, бажано провести протруювання насіння. Застосування протруйників знищує внутрішню та зовнішню інфекцію, захищає насіння та проростки від повторного зараження інфекцією, яка знаходиться у ґрунті, допомагає знизити ймовірність пліснявіння та загнивання насінин при проростанні.
Крім того, протруювання насіння зернових культур є основним методом запобігання ураженню рослин сажковими хворобами. Проте, застосування протруйників “наосліп”, без урахування спектру дії препарату, нерідко може принести більше шкоди, ніж користі. Цитотоксичне навантаження протруйників інколи може значно перевищувати рівень інфікування насіння, наслідком чого є зниження польової схожості, слабких та нерівномірних сходів. Саме тому важливим є проведення фітоекспертизи насіння, при якій якісно і кількісно виявляється видовий склад патогенів, що передаються з посівним матеріалом, характер їх локалізації в насінні. Найчастіше при фітоекспертизі посівного матеріалу обмежуються лише виявленням хвороб проростків, зокрема, кореневих гнилей.
Однак, фітопатологічна експертиза повинна бути повною, включаючи в себе всі методи:
- макроскопічний (виявляє сажкові мішечки, склероції ріжків та інших грибів, галли пшеничної нематоди);
- метод обмивки насіння і центрифугування (біологічний метод, що включає аналіз насіння у вологій камері, в рулонах фільтрувального паперу для виявлення зовнішньої і внутрішньої зараженості насіння і проростків хворобами).
На основі результатів лабораторного аналізу можливі наступні варіанти використання насіннєвого матеріалу:
- висівати насіння без протруювання – за відсутності або мінімальному рівні зовнішньої і внутрішньонасіннєвої інфекції;
- знезаражувати посівний матеріал біологічним протруювачем або їх комплексом;
- знезаражувати насіння хімічними протруювачами або їх сумішшю;
- відмовитися від використання насіння через те, що застосування засобів захисту не суттєво змінить їх стан.
Додатковими критеріями правильного вибору протруйника, окрім результатів фітоекспертизи, є:
- спектр дії препарату;
- форма преперату;
- наявність контактної та системної складової, що дозволить захистити проростки;
- наявність у складі барвника, що дозволить оцінити якість проведеного протруювання;
- наявність прилипача;
- безпечність для людини та навколишнього середовища;
- дані обліку фітосанітарного стану попереднього сезону.
Для насіння хлібних злаків важливим є ефективність проти збудників різних видів сажки, кореневих гнилей, пліснявіння насіння, а також ранньо-сезонної борошнистої роси, різних видів іржі, плямистостей.
Фітоекспертизу насіння можна провести у ДУ «Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія» у відділі визначення посівних якостей насіння.
Всі дослідження проводяться згідно вимогам ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості».
За результатами аналізування видається протокол випробувань.
Відділ акредитований національним агентством з акредитації України згідно вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій».
За детальною інформацією звертайтеся за адресою м.Житомир, 1 провулок Винокурний, 48 А.
Тел.096-45-50-350 – відділ реєстрації зразків обʼєктів регулювання та оформлення документів.