Шарка (віспа) сливи
Шарка (віспа) сливи-карантинне захворюваннякісточкових культур.
Шарка сливи, або віспа – це одна з найшкідливіших вірусних хвороб сливи та інших видів роду Prunus (абрикосів, персиків, терну, чор
носливу, повстяної вишні, мигдалю).
Збудник шарки (віспи) сливи є ниткоподібний вірус. Характерні симптоми проявляються на листі і плодах. Через 3-4 тижні після цвітіння на листках сливи і
аличі утворюються розпливчасті жовто-зелені плями у формі широких кілець або смуг. Вони добре видно в світлі. На дозрілих плодах утворюються плями, кільця або смуги, вдавлені, темно – зеленого кольору, в міру дозрівання плодів забарвлення плям стає фіолетовим. Тканина під ними червоно – бура, частково відмерла і заповнена камеддю. Хворі плоди передчасно дозрівають і обпадають.
У найбільш сприйнятливих сортів слив і абрикосів на плодах виникають хлоротичні кола з деформацією і впадинами на поверхні, змінюється шкірка і м’якоть. З’являються вм’ятини, кільцеві або лінійні візерунки, місцеве почервоніння м’якоті, коричневі плями на кісточках. Гілки і стовбур дерева стають більш щільними, стають ламкими, присутні ракоподібні пошкодження, деревина набуває червоно-коричневий колір. Поразка вірусом призводить до ослаблення дерева, потім до погіршення якості плодів аж до повної втрати врожаю.
Наявність шарки в рослині можна виявити візуально протягом вегетаційного періоду. Симптоми часто зникають до середини літа або після дуже спекотної погоди, тому нескладно помилитися.
Захворювання переноситься механічним способом, наприклад, вірус потрапляє в ранки на деревах під час обрізки, якщо використовують брудні інструменти. Вірус може потрапити на інші дерева і з немитих рук садівника, на яких залишився сік уражених рослин. Плоди уражених дерев непридатні до переробки. Дерева, заражені шаркою погано дерев’яніють, частіше уражаються іншими хворобами, тому їх рекомендують викорчовувати і знищувати. Переносниками шарки є сисні комахи – попелиця і цикади.
Щоб не допустити поширення цього небезпечного карантинного захворювання забороняється ввезення посадкового і прищепного матеріалу з місць, де поширене захворювання. Купувати посадковий матеріал слід у офіційних виробників, де регулярно проводяться обстеження на виявлення шарки сливи.
Після використання обов’язково дезінфікуємо інструменти. Видаляємо і знищуємо опалі плоди і листя уражених дерев. Обробляємо рослини відповідними препаратами проти сисних шкідників (попелиці і цикадок). Використовуємо такі препарати, які не шкодять природним ворогам цих комах.
Боротися з цим вірусним захворюванням швидкодіючими хімічними і біологічними засобами не можна. Різні агрономічні прийоми (позакореневе підживлення мікроелементами, хімічна боротьба з переносниками) можуть лише знизити шкодочинність хвороби, привести до короткочасного маскування зовнішніх симптомів, обмежити швидкість поширення вірусу шарки.
Знищення інфікованих дерев – єдиний спосіб боротьби з вірусом. Необхідно щорічно проводити два огляди протягом літа – в похмуру погоду, при достатньому освітленні, з усіх боків, так як симптоми можуть розподілятися нерівномірно.
Марина Осіпчук- провідний фахівець ДУ «Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія»